Тема. Кількість і густота населення, її територіальні відмінності.
Мета: сформувати поняття про демографію як науку;ознайомити учнів
із сучасною кількістю населення України; охарактеризувати зміну кількості
населення протягом ХХ-ХХІ століть; розкрити вплив історичних, природних та
екологічних умов на розміщення населення України та окремих регіонів;
розвивати уміння і навички роботи
зі статистичними і картографічними матеріалами; уміння порівнювати,
аналізувати, робити висновки;
виховувати свідомого громадянина
України, відповідального за свою країну.
Обладнання: карта населення України, атласи, підручник, статистичні
дані.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань і вмінь.
Хід уроку
І. Організаційний момент
Вітання, створення позитивного
емоційного настрою учнів.
ІІ. Актуалізація опорних знань і
вмінь учнів.
Бесіда
1. Скільки нас, жителів України?
2. Хто вона, людина? Біологічна істота? Економічна? Споживач? Виробник?
(Підведення до твердження: Людина
– творець матеріальних і духовних благ суспільства. Людина – найбільше
багатство кожної країни).
ІІІ. Мотивація навчальної
діяльності учнів
( Вірш В. Симоненка «Ти знаєш, що ти – людина?»)
Ти знаєш, що ти людина?
Ти знаєш про це чи ні?
Усмішка твоя – єдина,
Мука твоя – єдина,
Очі твої – одні.
Більше тебе не буде.
Завтра на цій землі
Інші ходитимуть люди,
Інші кохатимуть люди –
Добрі, ласкаві і злі.
Сьогодні усе для тебе –
Озера, гаї, степи.
І жити спішити треба.
Кохати спішити треба –
Гляди ж не проспи!
Бо ти на землі – людина,
І хочеш того чи ні –
Усмішка твоя – єдина,
Мука твоя – єдина,
Очі твої – одні.
ІV. Повідомлення теми, мети, завдань уроку.
V. Формування нових знань, розвиток практичних умінь.
1. Бесіда (шляхом бесіди з’ясовується зміст понять «населення», «кількість
населення», «демографія»).
2. Робота зі словником термінів.
Населення – сукупність людей, які мешкають
на певній території.
Кількість населення – це кількість мешканців у певній країні в
певний момент часу.
Демографія – наука, що вивчає питання про кількість населення, його
відтворення, переміщення, віковий і статевий склад.
3. Розповідь учителя.
Облік населення ведеться за
допомогою переписів. Останній Всеукраїнський перепис населення проведено в 2001
році. Його результати - 48 млн. 923
тис. осіб. Кількість населення у 2012 році приблизно становила – 45 млн. 559
тис. осіб.
4. Творче завдання для учнів.
Поміркуйте, для яких цілей держава
використовує інформацію переписів? (Повернутися до цього запитання після
вивчення «Населення» і порівняти міркування учнів).
5. Складання таблиці.
Завдання 1. Скласти таблицю динаміки кількості населення на
території України.
Завдання 2. Використовуючи знання з історії згадайте, які події, на
вашу думку, вплинули на зміну кількості населення України.
|
Рік
|
Чисельність населення, млн. осіб
|
Чинники
|
|
1300
1500
1800
|
3,2
4,4
7,9
|
Безправ’я, зубожіння, кріпацтво, хвороби, переселення в Сибір та ін.
|
|
1913
1922
1926
1933
1939
1941
1944
1950
|
35,2
26,0
29,5
31,9
40,4
41,9
32,3
37,5
|
Війни, голодомори, репресії.
|
|
1951
1959
1970
1979
1989
|
37,2
41,9
47,1
49,8
51,7
|
Роки розвитку соціалізму
|
|
1991
1993
1995
1997
2000
2003
2005
2009
2012
|
51,9
52,2
51,7
50,8
49,4
48,0
47,3
46,1
45,6
|
Роки незалежності України.
|
6. Практична робота №3. Побудова графіка зміни
кількості населення за певний період.
Завдання. За даними таблиці побудуйте графік зміни кількості
населення України протягом ХХ – початку ХХІ ст.
7.Самостійна робота.
Завдання. Працюючи з підручником, (ст.44) вияснити:
а) Що таке густота населення та
як її обчислити?
б) Які чинники впливають на
густоту населення?
VІ. Закріплення вивченого
матеріалу
1. Якими чинниками зумовлена нерівномірність розміщення населення в нашій
країні?
2. Які причини вплинули на кількість населення України?
3. Які території України найбільш населені? Чому?
4. Як розвиток економіки країни, спеціалізація її окремих галузей можуть
впливати на густоту і розміщення населення?
VІІ. Підсумок уроку
VІІІ. Домашнє завдання
Опрацювати текст параграфа,
конспект.
Урок 2
Тема. Природний рух населення України. Механічний рух населення. Міграційні процеси в Україні.
Мета: розглянути нові демографічні поняття «природний рух»,
«міграції»; сформувати уявлення про чинники, що впливають на природний рух
населення і міграції; розвивати уміння і навички роботи зі статистичним
матеріалом; виховувати свідомого громадянина України.
Обладнання: карта населення України, політична карта світу.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Хід уроку
І. Організаційний момент
ІІ. Актуалізація опорних знань і
вмінь учнів.
Бесіда.
1. Які показники характеризують населення будь-якої країни?
2. Наведіть приклади країн з великою та малою кількістю населення.
3. Як швидко збільшується кількість населення Індії? Великобританії?
України?
4. Як ви гадаєте, від чого залежать темпи зростання кількості населення?
5. Для чого, на вашу думку, необхідно стежити за динамікою кількості
населення?
ІІІ. Мотивація роботи над новим
матеріалом. Повідомлення теми, мети, завдань.
ІV. Вивчення нового матеріалу
1. Завдання. Від чого залежить зміна
чисельності населення країни в мирний час?
2.Складання схеми.
Причини, що впливають на динаміку
кількості населення
|
Кількість населення
|
|
|
|
|
|
|
|
Смертність
|
|
|
|
Еміграція
|
3. Робота зі словником термінів.
Природний рух населення – це зміна кількості населення природним шляхом,
біологічним, внаслідок народження та смерті.
Механічний рух населення – це різні за тривалістю переміщення
населення між різними населеними пунктами, регіонами, державами.
Природний приріст – різниця між народжуваністю та смертністю.
Депопуляція – інтенсивне зменшення кількості мешканців країни.
4. Розповідь учителя.
Народжуваність, смертність,
природний приріст населення визначають як в абсолютних, так і у відносних
одиницях.
а)Абсолютний приріст населення показує різницю між загальною
кількістю народжених і померлих за певний проміжок часу (найчастіше за рік).
Наприклад, на території України в 1990 році він становив 27600
осіб, оскільки за рік народилося 657200 осіб, а померло 629600 осіб.
б) Щоб порівняти темпи зростання
населення, користуються відносними
величинами. Для цього абсолютні
показники ділять на середню чисельність жителів країни і визначають кількість
народжених, померлих та природний приріст у розрахунку на 1000 осіб населення.
Їх називають коефіцієнтами народжуваності,
смертності та природного приросту.
Наприклад. Так, за згаданий уже 1990 рік,
коли чисельність жителів України становила 51,9 млн. осіб, коефіцієнт
народжуваності становив 12,66, смертності – 12,13, а природного приросту – 0,53
на 1000 осіб населення.
(657200 : 51900000 х 1000=12,66 )
5. Практичне завдання.
а) Обчисліть природний приріст за даними таблиці. Зробіть висновки.
|
Природний рух населення
|
1960 р.
|
1990 р.
|
1995 р.
|
2000 р.
|
2011 р.
|
|
Народжуваність
|
20,5
|
12,7
|
9,5
|
7,8
|
11
|
|
Смертність
|
6,9
|
12,1
|
15,4
|
14,8
|
14,5
|
|
Природний приріст
|
|
|
|
|
|
б) Визначте, які причини, на вашу думку впливають на процеси народжуваності
і смертності? Результати міркувань запишіть до зошита.
6. «Мозковий штурм»
·
Зробіть висновки про демографічну ситуацію в Україні в
цілому, за регіонами.
·
Які наслідки, на вашу дддумку, матиме для держави
демографічна ситуація?
·
Чи варто державі втручатися у процеси відтворення
населення?
·
Яким чином можна зменшити депопуляційні процеси?
·
На вашу думку, варто заохочувати до народження дітей, чи
створити умови для збільшення тривалості життя?
7. Розповідь учителя з елементами
бесіди
Крім природних процесів на
динаміку кількості населення впливає механічний рух (міграції).
|
Міграції
|
|
Внутрішні
|
|
Зовнішні: а) еміграції
б) імміграції
|
1. З села в місто і т д. 1. Міждержавні
2. Трудові маятникові: 2.
Міжконтинентальні
- короткочасні;
- сезонні
|
|
Економічні, політичні, релігійні,
«переміщення умів», екологічні та
ін.
Сальдо міграцій – це різниця між кількістю іммігрантів та емігрантів.
V. Закріплення знань учнів
1. Які головні чинники впливають на динаміку кількості населення?
2. Від чого залежать темпи народжуваності?
3. Що таке міграції? Які бувають міграції?
VІ. Підсумок уроку
VІІ. Домашнє завдання
Опрацювати текст параграфа,
конспект.
Урок 3
Тема. Статево-віковий склад населення України, його наслідки.
Мета: сформувати уявлення про статево-вікову структуру населення України;
визначити чинники, які впливають на формування статево-вікової структури
населення; показати взаємозв’язки між статево-віковою структурою та
демографічними процесами;
розвивати уміння порівнювати,
аналізувати, робити висновки;
виховувати увагу на уроці, вчити
усвідомлювати особисту причетність до подій, що відбуваються.
Обладнання: карта населення України, атласи, схеми.
Тип уроку: комбінований.
Хід уроку
І. Організаційний момент
ІІ. Актуалізація опорних знань і
вмінь
Бесіда
1. Дайте визначення поняттям: кількість населення, природний рух населення,
природний приріст, народжуваність, смертність.
2. Які показники характеризують природне відтворення населення?
3. Чи має держава контролювати процес зміни кількості населення? З якою
метою?
4. Які вікові групи беруть участь у міграційних процесах?
ІІІ. Мотивація навчальної
діяльності
Учитель. Жителів країни не може не хвилювати питання про те, якою
буде демографічна ситуація в країні в майбутньому. .тут виголошуються різні прогнози.
Так, експерти ООН прогнозують зменшення кількості населення України до 2050
року до 31 млн. чол.. При цьому загостриться проблема старіння нації –
збільшення частки осіб старшої вікової групи. Слід відзначити й таку проблему,
як співвідношення між кількістю чоловіків і жінок у старшій віковій групі, й
пов’язану з цим проблему самотності. Більшість людей похилого віку складають
жінки, тому що в Україні вони в середньому живуть на 10-12 років довше, ніж
чоловіки.
ІУ. Формування нових знань,
розвиток практичних умінь
1. «Мозковий штурм»
а) До чого веде зменшення народжуваності?
(Веде до зростання чисельності
населення зрілого віку та старшого, зменшення кількості дітей).
б) Що таке вікова структура населення?
(Вікова структура – це співвідношення
між різними віковими групами населення у відсотках).
2. Робота з підручником
Завдання1. Опрацювавши текст параграфа, з’ясувати на які вікові групи поділяють населення України?
На сьогодні співвідношення вікових груп в Україні
таке:
·
Молодше за працездатне (діти і підлітки) 0-14 років – 15,0%;
·
Доросле населення (працездатне) 17-59 років – 63%;
·
Старше за працездатне (пенсіонери) – 23%.
Завдання 2. Проаналізувати (за мал. 52 ст. 36 ) статево-вікову
піраміду і зробити висновки.
-
Осіб віком 0-9 років було менше, ніж тих, що мали10-19
років.
-
Осіб чоловічої і жіночої статей віком 25-40 років є майже
порівну, однак що старша вікова група, то частка жінок у ній стає більшою.
Завдання 3. Яке співвідношення чоловіків і жінок у статевій структурі населення
України. Чим це зумовлено?
Жінки – 54% Чоловіки – 46%
Причини
- біологічні
особливості організму;
- чоловічі професії,
які часто небезпечні для здоров’я та життя;
(В Україні жінок на 3,5 млн
більше, ніж чоловіків. У середньому на 100 жінок припадає 86 чоловіків.
Найменші статеві диспропорції спостерігаються в деяких областях Західної
України, найбільші у Чернігівській області. Зумовлено це тим, що середня
тривалість життя жінок у нашій країні – близько 74 роки, а чоловіків – 62
роки).
Шкала «старіння нації».
·
Демографічна молодість (коли частка людей у
віці 60 і більше складає менше 8%;
·
Переддень старіння – 8-10%;
·
Власне старіння – 10-12%;
·
Демографічна старість – більше12%.
3. Аналітичне завдання
а) Користуючись цією шкалою,
визначте стадію, на якій перебуває наша країна.
б) Проаналізуйте, до яких
наслідків в економічному і соціальному розвитку держави може привести така
ситуація з віковою структурою населення?
V. Закріплення вивченого матеріалу
Дискусія
1. Скільки дітей має бути в родині, щоб відбулося розширене відтворення
населення?
2. Чи готові молоді батьки належним чином виховувати дитину?
3. Які заходи, на вашу думку, має проводити держава, щоб сприяти
розширеному відтворенню населення?
4. Чи впливає шлюбність на демографічні процеси?
5. Чи згодні ви, що жінки й чоловіки мають рівні права й можливості?
VІ. Підсумок уроку
VІІ. Домашнє завдання
Опрацювати параграф та конспект,
випереджальне завдання.
Урок 4
Тема. Національний та етнічний склад населення. Українська діаспора.
Мета: охарактеризувати національний та етнічний склад населення
України; назвати етнографічні групи українців та національні меншини; пояснити
причини строкатого національного складу населення України та виникнення
діаспор;
розвивати уміння працювати з
картою, уміння будувати й аналізувати секторні й стовпчикові діаграми;
виховувати патріотизм, почуття
національної гідності, демократичне мислення.
Обладнання: карта населення України,
атласи, схеми, підручник.
Тип уроку: засвоєння нових знань.
Хід уроку
І. Організаційний момент
Вітання, створення позитивного
емоційного стану учнів
ІІ. Актуалізація опорних знань і
вмінь учнів
Бесіда.
1. Якими процесами характеризується демографічна ситуація в Україні?
2. Які заходи проводяться державою для коригування демографічної ситуації?
3. За якими ознаками можна поділяти населення тієї чи іншої країни?
4. Чому одним з важливих чинників, що впливають на народжуваність, є
національні традиції народу?
5. Чому в західній частині України етнічні області більш різноманітні?
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності
Учитель. Відмінною ознакою населення може слугувати належність до
певного етносу. Кожна людина є носієм етнічних рис, які проявляються в мові,
культурі, характері адаптації до природного середовища. Українці належать до
східних слов’ян. Їх етнографічні ознаки формувалися протягом багатьох століть
на територіях Середньої Наддніпрянщини, Полісся, Галичини та інших історичних
земель. З ІХ ст. існувала могутня держава – Київська Русь, створена в
результаті об’єднання двох головних центрів
східних слов’ян – Києва й Новгорода. Під час
правління Ярослава Мудрого й Володимира Мономаха Київська Русь стає найбільшою
за територією державою Європи.
ІV. Вивчення нового матеріалу
1. Робота зі словником термінів
Етнос – історично сформована стійка спільність людей – плем’я,
народ, нація.
Основні умови виникнення етносу:
·
спільність території;
·
мови.
Нація – населення визначеної території, яке має спільні звичаї,
походження, територію, мову.
Мова – генетичний код нації, який поєднує минуле з сучасним і спрямований у
майбутнє.
Асиміляційна політика – (проводилась у колишніх російських –
царській і більшовицькій імперіях) явні та неявні заборони українського слова
призвели до звуження сфери української мови.
Меншина – частина населення, менша за
кількістю порівняно з іншою частиною.
Діаспора – це перебування поза етнічною територією народу у
результаті добровільної чи примусової еміграції.
2. Робота з підручником
Завдання.
Проаналізувати таблицю 2 (ст. 55) «Національний склад населення України».
Зробити висновки.
(Українці становлять 77,8 %
населення. Першими за кількістю національними меншинами є росіяни, другими –
білоруси, на третьому місці – молдавани та кримські татари).
3. Практична робота 4. «Побудова секторної та
стовпчикової діаграми національного складу населення України».
Завдання 1. За даними таблиці підручника (ст. 55) побудувати
секторну та стовпчикову діаграми національного складу населення України.
Зробити висновки.
Завдання 2. За даними додатка 9 (ст. 218) «Географія України» Ф. Д. Заставний,
проаналізувати національний склад населення України за областями. Пояснити
відмінності.
4. Міні-конференція «Етнічні
меншини України»
Група учнів отримала на
попередньому уроці випереджальне завдання щодо теми конференції. Результати
своїх досліджень вони коротко презентують перед класом за планом:
·
назва етнічної групи;
·
кількість за останнім переписом;
·
історія появи на території України;
·
сучасна географія розселення.
Запитання. Чи зазнають утисків
представники етнічних меншин в Україні?
5. Самостійна робота
Завдання.. Які особливості духовної культури українського народу?
Які етнографічні групи українців проживають в Україні?
Етнографічні
групи
1) Карпатська частина Західної України:
- гуцули (Івано-Франківська,
Чернівецька, закарпатська);
- бойки (Івано-Франківська,
Львівська, Закарпатська);
- лемки (Закарпатська,
Словаччина, Польща).
2) Зона мішаних лісів:
- литвини (північ
Чернігівської та сумської областей);
- поліщуки (північ Волинської
та Рівненської областей).
6. Розповідь учителя з елементами
бесіди
Сьогоднішній урок допоможе нам з’ясувати зміст понять: діаспора, східна діаспора, західна
діаспора, визначити причини цих процесів.
Запитання. Які причини впливають
на переміщення громадян України за межі своєї держави?
7. Робота в групах. (Дві групи отримують
завдання, готуються і презентують).
Розселення українців у світ
І група (готує інформацію про східну
українську діаспор, працюючи з підручником ст.43 та атласом)
Завдання.
1. Пояснити, що таке східна українська діаспора?
2. Яка чисельність східної української діаспори?
3. Як формувалася східна українська діаспора?
ІІ група (готує інформацію про західну
українську діаспору)
Завдання.
1. Пояснити, що таке західна українська діаспора?
2. Назвіть країни з найчисленнішою українською діаспорою?
3. Як формувалася західна українська діаспора?
(Під час розповіді вчитель складає на дошці схему).
|
Діаспора
|
|
Східна
|
|
|
|
Причини формування
1. Добровільне переселення на вільні землі
2. Примусове виселення (колективізація, депортація)
|
|
Причини формування
1. Важкі економічні та соціальні умови
2. Примусове виселення (до Німеччини)
|
V. Закріплення нових знань і вмінь учнів
Бесіда
1. Чому етнічний і національний склад населення України різноманітний?
2. Назвіть причини формування української діаспори?
3. У чому полягає відмінність між західною і східною діаспорами?
4. Як розміщується корінне населення – українці в Україні? Де проживає
українців найбільше?
5. Як розміщується російське населення в Україні? В яких районах його
найбільше?
VІ. Підсумок уроку
·
Яка роль діаспори у сьогоднішньому житті України?
VІІ. Домашнє завдання
Опрацювати параграф та конспект.
Урок 5
Тема. Системи розселення й розвиток поселень
Мета: сформувати уявлення про особливості розміщення населення
України, вести поняття «урбанізація», показати особливості темпів і рівня
урбанізації на території України; розвивати вміння і навички аналізу тематичних
карт, уміння аналізувати, логічно мислити, робити висновки, узагальнювати;
виховувати в учнів розуміння їхньої причетності до процесів, що відбуваються у
державі.
Обладнання: карта населення України, атласи, роздавальний матеріал.
Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.
Хід уроку
І. Організаційний момент
ІІ. Актуалізація опорних знань і
вмінь
1.Робота з картою
Завдання.
1. Як на карті позначається густота населення?
2. Що позначено на карті пунсонами? Де більше скупчень пунсонів?
3. Який показник характеризується на карті діаметром пунсона?
4. Порівняйте «Фізичну карту України», «Клімат України» і карту «Населення
України». Зробіть висновки щодо взаємозв’язку між природними умовами і густотою
населення.
5. Які населені пункти переважають на сході України? На заході?
ІІІ. Мотивація навчальної
діяльності.
Вам добре відомі слова: місто,
селище, село, хутір. Людина знає й уживає їх у розмові, але часто не може точно
сказати, що означає те чи інше слово. Після сьогоднішнього уроку ви зможете
відрізняти населені пункти один від одного, називати їхні характерні ознаки,
зрозумієте закономірності, за якими розвиваються деякі з них, дізнаєтеся про
особливості системи розселення України.
ІV. Вивчення нового матеріалу
1. Розповідь з елементами бесіди
Система розселення – це сукупність населених пунктів певної
території, неоднакових за кількістю мешканців і функціями, об’єднаних різними
видами зв’язків.
Типи населених пунктів
·
міста – 459 За Всеукраїнським
·
селища міського типу – 886 переписом
·
села – 28775
2001 р.
Місто – населений пункт, кількість населення якого складає не менше ніж 10 тис.
осіб і більша частина (80%) зайнята не в сільському господарстві.
2. Повідомлення учнів (випереджальне завдання з історії розвитку міст).
3. Самостійна робота з підручником
Завдання 1. Що таке урбанізація, субурбанізація? Розглянути (мал.69)
ст.46 (підручник «Географія України» Й.Гілецький) і порівняти рівень
урбанізації населення в 1940 р. та 2009 р. Зробити висновки.
Урбанізація – процес підвищення ролі міста
в житті суспільства, зростання чисельності міського населення, поширення
міського рівня життя.
Субурбанізація – процес збільшення й
розвитку приміської зони великих міст).
Завдання 2. Рівень урбанізації в нашій країні має значні
територіальні відмінності. Розглянути (мал.70) ст.47 і пояснити у яких областях
найбільший і найменший рівень урбанізації. Вказати причини.
4. Робота з картою та атласом
Завдання. Працюючи з картою «Населення України», вияснити як
поділяють міста за кількістю населення?
Класифікація міст за кількістю населення
·
малі (близько 50 тис. осіб);
·
середні (50 – 100 тис. осіб);
·
великі (100 – 500 тис. осіб);
·
дуже великі (500 -1000 тис. осіб);
·
міста-мільйонери (понад 1 млн. осіб).
5. Аналітичне завдання. Розгляньте карту «Населення України». Зробіть
висновки, щодо того, які міста за чисельністю переважають в Україні. Наведіть
приклади.
6. Розповідь учителя з елементами
бесіди
Міста прийнято класифікувати
не лише за чисельністю жителів, а й за
функціями, які вони виконують у суспільстві. За цією ознакою міста бувають
адміністративними, промисловими, науковими, культурними, рекреаційними центрами
тощо. Частіше вони виконують кілька функцій, тобто є поліфункціональними.
Монофункціональними здебільшого є малі міста, особливо міста-курорти, такі як
Трускавець, Моршин, Хмільник, Гурзуф, Алупка, Коблеве тощо.
Класифікація міст за функціями
·
багатофункціональні міста (обласні центри);
·
багатогалузеві промислові центри (Кривий Ріг, Нікополь,
Маріуполь, Горлівка тощо);
·
одногалузеві промислові центри (Торез, Шостка та ін.);
·
транспортні центри (Жмеринка, Фастів та ін.);
·
міста-курортні центри (Моршин, Хмільник, Трускавець та
ін.).
Міська агломерація – комплексне угруповання міських поселень,
об’єднаних виробничими, трудовими, транспортними та іншими зв’язками.
В Україні нараховується 19
агломерацій, у яких мешкає майже половина міського населення. Найбільші
агломерації виникли навколо найбільших полі функціональних міст (Київська,
Харківська, Одеська) і в районах, де інтенсивно розвивалися галузі важкої
промисловості (Донецько-Макіївська, Горлівсько-Єнакієвська, Дніпропетровсько-Дніпродзержинська).
Серед агломерацій виділяють
моноцентричні та поліцентричні.
Моноцентричні – з одним центром, що підпорядковує своєму впливу всі
інші поселення, розташовані в приміській зоні. Міста цієї зони називають
«містами-супутниками». У моноцентричній агломерації центр набагато перевищує
інші населені пункти за кількістю населення та економічним потенціалом.
Поліцентричні міські агломерації мають кілька взаємопов’язаних
міст-центрів.
7. Практичне завдання.
За картою «Населення України»
визначте наявність агломерацій у межах України. Встановіть їх належність до
моно- чи поліцентричних.
8. Самостійна робота з
підручником
Завдання. Самостійно опрацювати текст «Сільське розселення в
Україні» і дати відповіді на поставлені запитання.
а) Які існують форми сільських
поселень?
б) Як і чому змінювалась
чисельність сільського населення в Україні?
в) Які особливості географії
сільських поселень в Україні?
г) Які соціальні проблеми
сільського населення та шляхи їх розв’язання?
д) У чому причини занепаду деяких
сіл в Україні?
9. Колективна робота
Завдання. Проаналізуйте дані і дайте відповіді на такі питання.
1) Якою є частка сільського
населення в Україні?
2) У яких областях частка
сільського населення найбільша?
3) Чому в західних областях
України частка сільського населення вища, ніж у східних.
10. Проблемне питання
Останніми роками частка міського
населення в Україні не збільшується, а це суперечить основним світовим
тенденціям. Чим би ви пояснили те, що процес урбанізації в Україні
«загальмувався»?
V. Закріплення знань і умінь учнів
1. Чим відрізняються міста від селищ міського типу?
2. Як поділяють міста за кількістю жителів?
3. Які типи міст розрізняють в Україні?
4. У чому полягають особливості сільського розселення?
5. Які проблеми мають сучасні великі міста України?
6. Що таке урбанізація? Чому кількість міського населення постійно зростає,
а сільського зменшується?
7. Охарактеризуйте соціальні проблеми сільського населення. Які існують
шляхи їх розв’язання.
VІ. Підсумок уроку
VІІ. Домашнє завдання
Опрацювати текст підручника та
конспект уроку.
Урок 6
Тема. Трудові ресурси і зайнятість населення
Мета: ознайомити учнів з поняттями «трудові ресурси», «зайнятість
населення»; розглянути проблеми і перспективи раціонального використання
трудових ресурсів; формувати навички логічного мислення;
розвивати вміння учнів
висловлювати свої думки, переконання;
виховувати почуття особистої
відповідальності за економічний розвиток країни.
Обладнання: карта «Населення України», атласи.
Тип уроку: комбінований.
Хід уроку
І. Організаційний момент
ІІ. Перевірка домашнього завдання
Географічний диктант
Клас ділиться по рядах на два
варіанти, у кожному з яких різним адміністративно-територіальним одиницям
України відповідають певні цифри. Наприклад: АР Крим – 1,2; Волинська область –
3,4; Донецька область – 5,6; Київська область – 7,8. Залежно від відповіді учні
повинні написати певну цифру.
Питання
1) На її території розташовано найбільше міст.
2) Тут знаходиться найбільша кількість санаторно-курортних та рекреаційних
центрів.
3) На її території серед сільських населених пунктів трапляються хутори.
4) Міське населення цієї адміністративно-територіальної одиниці приблизно
дорівнює сільському.
5) Тут найвищий рівень урбанізації.
6) На її території розташований транспортний вузол Ковель.
7) На її території розташовані міста Біла Церква, Бровари, Фастів.
Відповіді першого варіанта: 5, 1,
3, 3, 5, 3, 7.
ІІ. Актуалізація опорних знань
Бесіда.
1. Що таке статево-вікова структура населення країни?
2. Чим пояснюється старіння населення України?
3. Чому держава зацікавлена в контролі за демографічними процесами в
країні?
4. Назвіть особливості трудової діяльності ваших батьків.
5. Чи доводилося їм міняти місце роботи? З чим це було пов’язано?
ІІІ. Мотивація навчальної
діяльності. Повідомлення теми, мети, завдань уроку.
Учитель. Людина володіє фізіологічною та інтелектуальною силою,
здатністю створювати продукти для задоволення власних потреб. Розвиток
економіки держави залежить від тієї частини населення, яка створює блага. Отже,
мова піде про трудові ресурси держави.
ІV. Формування нових знань, розвиток практичних умінь
1. Аналіз схеми
|
Населення
|
|
Працездатне
|
|
Непрацездатне
(не мали, або втратили
здатність до праці)
|
|
(трудові можливості
працездатного населення)
|
|
Економічно активне населення
(робоча сила та ті, що
шукають роботу)
|
|
Економічно неактивне
(не шукає роботу)
|
|
Зайняті
(суспільно-корисною діяльністю,
що приносить дохід)
|
|
Безробітні
(шукають і готові приступити до
роботи)
|
|
Незайняті
(суспільно корисною діяльністю)
|
|
Зареєстровані
|
|
Незареєстровані
|
|
Учні та студенти
|
|
Пенсіонери та інші незайняті
|
Трудові ресурси – сукупність людей, які за рівнем фізичного,
розумового розвитку та професійної кваліфікації здатні до праці. (Це наявне
працездатне населення).
Економічно активне населення – населення, яке пропонує свою робочу
силу для виробництва товарів і послуг. До економічно активних належать особи, зайняті економічною діяльністю, що
приносить дохід (вони складають зайняте населення), а також безробітні.
Зайняте населення – це населення, що забезпечене робочими місцями.
Безробітні – це ті, хто може і хоче працювати, активно займається пошуком роботи, але
не може працевлаштуватися через нестачу (відсутність) робочих місць чи
недостатню професійну підготовку.
|
|
|
Чоловіки – 16-59 р.
Жінки – 16-59 р.
|
Пенсіонери, що працюють
|
Підлітки, що працюють
|


|
Виробнича сфера – 66%
|
|
Невиробнича сфера – 34%
|
|
Безробіття
|
Причини безробіття:
·
спад виробництва;
·
розгортання процесу приватизації;
·
неконкурентноспроможність багатьох професій у нових
ринкових умовах.
2. Робота з атласом
Завдання. Проаналізуйте за діаграмою атласу особливості зайнятості
населення України в галузях господарства.
3. Дискусія на тему: «Проблеми і перспективи раціонального використання трудових ресурсів в
Україні».
·
Що на вашу думку необхідно зробити, щоб зупинити
зростання безробіття в країні?
·
У чому, на вашу думку, полягає проблема раціонального
використання трудових ресурсів?
·
Якою б від вас залежала доля трудових ресурсів України,
як би ви її вирішили?
·
Які проблеми трудових ресурсів Чернігівщини?
4. Проблемне завдання.
·
Які якості повинні бути притаманні сучасному працівнику?
V. Закріплення знань учнів
Бесіда
1. Що таке трудові ресурси й економічно активне населення?
2. Які особливості економічної активності та зайнятості населення України?
3. Які проблеми існують у зайнятості населення різних регіонів нашої
держави?
4. Що розуміють під професійною компетентністю трудових ресурсів і
наскільки раціонально її враховують у господарській діяльності в Україні?
VI. Підсумок уроку
VII. Домашнє завдання
Опрацювати текст підручника та
конспект уроку.
Немає коментарів:
Дописати коментар